Трофічна виразка
Венозна трофічна виразка утворюється на тлі цілого комплексу симптомів, зумовлених порушенням венозного кровообігу.
Порушення кровопостачання ділянки шкіри веде до розвитку розладів мікроциркуляції, нестачі кисню та поживних речовин, грубих метаболічних порушень у тканинах. Уражена ділянка шкіри некротизується, стає чутливою до будь-яких травмуючих агентів та приєднання інфекції.
Трофічні виразки характеризуються рецидивуючим перебігом. Люди, які страждають на венозну недостатність, нехтують своєчасною діагностикою захворювання. Патологія починає прогресувати і призводить до серйозних ускладнень, 70-80% яких – трофічні виразки (мокнучі гнійні рани на шкірі ніг).

Трофічна виразка проявляється характерною зміною шкіри, вона стає сухою, дзеркально-блискучою. Виникає почуття сверблячки та печіння, набряклість ніг, судоми. На шкірі з’являються пігментні плями, потім виникає невелика виразка, яка поступово збільшується. Краї її ущільнюються, дно покривається брудним нальотом, кровоточить.
Надалі будь-яка, навіть мінімальна травма призводить до розширення виразкового дефекту та приєднання інфекції. Головною скаргою є біль. Наявність дефекту шкірних покривів заважає хворому правильно підібрати взуття та одяг, дотримуватись особистої гігієни.
Головною особливістю захворювання є масштабність ураження. За відсутності лікування виразка розростається, як у глибину гомілки, і по колу, супроводжуючись сильними больовими відчуттями.
Результат лікування трофічної виразки методом радіочастотної абляції (рча)

До лікування

2 тижні після лікування

Результат лікування – місяць
При виявленні трофічної виразки основним завданням лікаря встановити причину захворювання. Для цього проводять ультразвукове дуплексне сканування судин нижніх кінцівок з доплерометрією, надшкірний вимір рівня кисню та інші дослідження кровотоку нижніх кінцівок.
Тактика лікування включає закриття трофічної виразки за допомогою консервативних та місцевих заходів з наступним, при необхідності, виконанням хірургічного втручання на венозній системі або склеротерапії. Залежно стану хворого лікування може проводитися в стаціонарі, вдома чи амбулаторних умовах. Місцеве лікування включає щоденний туалет виразкової поверхні за допомогою серветок або губок із антисептичними розчинами, накладення пов’язок із медикаментами. Дуже важливим аспектом у лікуванні венозних трофічних виразок є носіння компресійної білизни. При загоєнні виразки слід надійно захищати рубець від можливої травмування.
